Як запобігти крадіжкам дизелю в сільському господарстві

«Злив» палива, мабуть найрозповсюдженіший вид крадіжок на господарствах. Але, враховуючи зростання ціни через заборони з боку найбільших експортерів, це дуже «боляче» для підприємств.

Як саме крадуть паливо на господарствах?

Спочатку розраховують той об’єм дизельного пального, який можна вкрасти непомічено. Для цього або від початку закладають неправильні норми витрати на сезон, або потім додумують способи його «заощадження». І якщо з нормами все зрозуміло, то способів «заощадження» не злічити: «недовози» на заправні станції, розширення пального при збільшенні температури чи маніпуляції з лічильниками, порушення технологічних операцій, недозаправки до повного баку тощо.

Приміром, відповідальні за паливозаправні станції часто змінюють шестерню лічильника на ту, що має менше зубів. Тому, потім він показує одне значення, а по факту — пальне не доливається у транспортний засіб. В бочці лишається біля двох каністр, які успішно зливають та продають.

Існує й інший спосіб «махінації» на заправній станції чи паливозаправнику — примусове нагрівання цистерн. Персонал спеціально відкриває горловину на бочці з пальним, щоб воно нагрілось на сонці, пальне розширяється, відповідно більше необлікованих залишків залишається всередині. От і маємо ще пару каністр. «Зекономлене» пальне потім можна злити.

Але, в першу чергу пальне умільці заощаджують за рахунок порушення технологічних операцій. Наприклад, на оранці зменшують глибину обробітку з 25 см до 20 см, і маємо до +10% палива з бака «в кишеню». При цьому крадіжки з баків можуть бути, як одним зливом, так і декількома дрібними за зміну.

Які інструменти використовують для цього?

Коли ми говоримо про прямий злив, то дідівські методи з баку через шланг нині заміняють на більш технологічні. Приміром, до шланга приєднують міні-мотор і вставляють його в бак. При русі трактора чи іншої машини пальне перекачується в каністру, яка знаходиться в кабіні транспортного засобу.

Документально буває так, що закладають невірні норми пального на той чи інший вид операції. Нехай на оранку заклали 20-25 л/га, а по факту трактор витратить 17-20 л/га. Той, хто закладає неправильну норму, може навіть і підтвердити невірні показники споживання пального. От тільки мало хто перевіряє ці показники. На ділі при проведенні хронометражів (контрольних замірів) просто відключається передній привід трактора, той починає буксувати і спалювати більше пального. Саме ці дані показують при затвердженні норм.

А як тоді фермер може себе вберегти від неправильних розрахунків?

В цьому випадку господар або сам перевіряє правильність налаштування техніки, або може наймати фахівця, який зробить це за нього.

Якщо перевести вкрадене пальне на гроші, про які суми йде мова?

Якщо на техніці відсутня система GPS-моніторингу палива, це близько 10% від того об’єму, який заправили в машину. Відповідно при заправці 600 л злив складатиме біля 60 л (3 каністри). Враховуючи вартість дизпалива — 30 грн, хтось присвоює майже 2 тис. грн. І це ми говоримо тільки за одну одиницю техніки.

Як зазвичай керівники поступають з підлеглими, яких «зловили» на крадіжці?

По-різному. Механізаторам чи комірникам на складах можуть запропонувати компенсувати вкрадене паливо в набагато більшому розмірі. Інколи звільняють та притягують до кримінальної відповідальності. Якщо водій визнає провину в суді, то може отримати тільки до одного року умовного покарання.

Однак, слід розуміти, що зараз мало людей які крадуть по одному. Як правило, на господарстві, це ціла система, від агронома чи інженера до механізатора і комірника.

Чимала кількість фермерів встановлює датчики рівня палива для контролю, подейкують, що і їх навчились обходити. То як бути?

Не можу повністю погодитися, бо GPS-трекер з датчиком рівня пального — це найефективніший вид контролю, який дозволяє знизити крадіжки до мінімуму.

Тут скоріше головним недоліком є відсутність кваліфікованих спеціалістів, які зможуть працювати з системами GPS-моніторингу пального та здатні відрізнити реальний «злив» від звичайного перетікання між баками.

Тобто, все-таки потрібно додатково когось залучати на підприємство?

Все залежить від розміру господарства й типу обладнання, яке використовується. Коли мова йде про господарство 3-5 тис. га, варто найняти окрему людину, яка слідкуватиме за роботою систем GPS-моніторингу на машинах. Особливо важливо мати свого фахівця, коли на техніці стоять «проточні» лічильники — ті, які контролюють скільки палива пішло з бака у двигун та скільки не використали.

Також, під впливом різних зовнішніх факторів, лічильники контролю палива можуть показувати некоректні дані. Тому однозначно потрібен фахівець, який має навички роботи з GPS-обладнанням, може налаштувати датчики та відрізнити збої від зовнішніх втручань. Зазвичай, рано чи пізно, керівництво вирішує створити диспетчерську службу яка стежитиме за переміщенням техніки, порівнюватиме фактичні витрати із даними, що надійшли з GPS-трекерів на техніці тощо.

У агрохолдингах, приміром, на одного такого фахівця припадає до п‘яти підприємств. Або, якщо перевести в техніку, то на одного диспетчера приходиться 50 одиниць. Залежно від регіону зарплата такого фахівця може бути від 7 до 10 тис. грн на руки.

Що входить в систему контролю палива та скільки це коштує?

Під системою ми розуміємо GSM/GPS-трекери, які стоять на тракторі та обладнанні GPS-приймачем і GSM-передатчиком. Далі до них підключаються датчики рівня пального (ДРП) і вся ця інформація передається на сервер, який обробляє та ретранслює інформацію на робочі місця диспетчерської служби.

Залежно від кількості баків пального на техніці (один чи два), вартість систем контролю пального знаходиться в межах 7-12 тис. грн на одиницю техніки. Крім того, ще є абонентська плата за користування програмою, яка показує дані, зчитані з техніки. Її вартість від 150 грн за одиницю техніки.

Програмним забезпеченням можна користуватися як віддалено через «хмарний» доступ, так і відразу придбати серверне рішення. Наприклад, український бренд ТМ ОКО пропонує системи контролю на базі власного програмного забезпечення, яке має два рішення: веб-сервер та desktop програму. Обидва рішення працюють з щомісячною абонентською платою.

З урахуванням витрат на покупку і встановлення систем, яку реальну суму може зекономити фермер?

Були такі кейси, де загальна економія пального складала більше 20%. Але система працюватиме тільки в комплексі, де матимуть місце такі фактори як надійне обладнання, конкурентні умови праці та винагорода за лояльне ставлення до роботи. В результаті можна отримати значну економію й збільшити обсяги виконаних робіт при одних і тих самих ресурсах. Віддача від купівлі обладнання буде відчутна вже через пів року. Проте, на жаль, окрім розкрадання пального крадуть і сам врожай, засоби захисту рослин, мінеральні добрива тощо.

Які бувають нюанси по роботі з системами контрою пального?

Основний нюанс — це вміти розрізняти реальний злив від збою датчика.

На «проточних» лічильниках часто можна зустріти «завоскування» пального. Воно може відбуватися при несвоєчасному переході з літнього на зимове пальне. Також на датчики можуть потрапляти різні домішки або пісок, а це може призвести до того, що вони перестануть пропускати через себе пальне, як результат — зупинка техніки.

Часом буває й таке, що не всі види баків техніки годяться для встановлення датчиків рівня пального. Приміром, деякі трактори Challenger мають баки складної форми і на них або дуже тяжко встановлювати датчики або вони показуватимуть не зовсім коректну інформацію. Баки зі складним доступом мають і високопотужні трактори John Deere.

З якими проблемами приходять до вас аграрії?

Агропідприємства хочуть автоматизувати процеси контролю пального: від завозу на господарство, до його витрат. Однак проблема в тому, що приймати пальне тільки по вагах (НЕТТО), що працюють з 1С (для автоматизації) не виходить, бо у разі розбіжності більше ніж 0,5%, його вже не можна повернути назад в автоцистерну, а самі ваги необхідно постійно перевіряти, бо в їх роботу можуть втручатися. Альтернатива вагам — це лічильники Коріоліса, але їх вартість завелика для господарств (від 10 тис. євро). Та й не відомо чи вони працюватимуть з пальним, яке не зовсім Євро-5, а заточені вони саме під нього.

Джерело: Agravery